Олександрівський парк (сьогодні – Шевченківський парк) став справжнім центром молодого Херсона ще наприкінці XVIII століття. З цього місця відкривався мальовничий вид на Дніпро. Говорять, що ініціатором створення парку був князь Г.О. Потьомкін, після смерті якого він прийшов у занепад.
Частина парку була перетворена на іподром для проведення кінних перегонів. Копита піднімали стовпи пилу, “перефарбовуючи” місто в сірі кольори. Така ситуація продовжувалася понад 50 років. В 1869 році завдяки херсонському віце-губернатору Денису Гавриловичу Карновичу почалося відновлення парку. Тут було проведене перепланування алей, деякі з яких можна побачити і сьогодні. Упродовж 10 років парк мав назву “Денисівський”, в честь свого рятівника. А вже в 1880 році він був перейменований в Олександрівський на честь тодішнього російського імператора Олександра II. Існує версія, що саме в цей час в центрі парку з’явився дуб, біля якого херсонці та гості міста нині полюбляють відпочивати разом з рідними та друзями.
У 1897 році тут було побудовано павільйон для естради та буфети за проектом відомого архітектора Антона Сварика1. А сам парк був оточений ровом для захисту від корів та свиней. Для дотримання безпеки був встановлений режим відвідування, що не дуже подобалося місцевим жителям.
На початку XX століття міська управа прийняла рішення замінити листяні дерева на хвойні. Але, як не намагався міський садівник Олександр Інвейс, декілька тисяч хвойних дерев не прижилися, і парк почав потроху занепадати. А тут ще підвищується рівень злочинності, з якою безуспішно намагалася боротися поліція.
Ще одною проблемою були велосипедисти, яким було дозволено їздити в Олександрівському парку. У газеті “ЮГ” з цього приводу писали: “Пройдетесь ли вы по Александровскому парку, и здесь покоя нет от велосипедистов, шныряющих по алеям, как будто устроенным только лишь для их собственного удовольствия. Видимо, велосипедистам представляется большое удовольствие пугать своим неожиданным появлением прохожую, гуляющую публику” (ЮГ, № 636, 1900 рік). Але, не дивлячись на всі проблеми, парк залишався улюбленим місцем відпочинку для городян.
У 1927 році парк отримав назву “Тарасо-Шевченкіський”, а в 1939 році був перейменований на “Парк культури та відпочинку імені Леніна”. У 2014 році (30 жовтня) став Міським парком, а вже з 2016 року (19 лютого) – Шевченківським парком.
Хочете дізнатися більше про Олександрівський парк?
Приходьте на нашу міську екскурсію: https://www.facebook.com/events/760691440976404/
Фото:
1. https://yesyes.ua/catalog/u-1047/portfolio/6214
2. http://mycity.kherson.ua/gallery/displayimage.php…
Примітки:
- Титулярний Радник Антон (Антоніо) Іванович Сварик, італієць за походженням, був тоді Головним міським архітектором («Памятная книжка Херсонской губернии на 1901 год». – Херсон, 1901 – с. 9.). За його проектами в Херсоні було зведено будівлю Управління морського порту в 1902 році (нині – проспект Ушакова № 4) і будівлю, побудовану в період 1874 – 1899 років, в якій на рубежі XIX – XX століть розташовувалося Товариство взаємного кредиту (нині – вулиця Суворова № 37).
P.S. Один казусний випадок в Олександрівському парку https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2409289409143429&id=100001871814398